Бронхіальна астма  -  це патологічний стан, який характеризується хронічним запальним процесом дихальних шляхів, що призводить до виникнення гіперрекативності бронхів, бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів і дискринії та проявляється відповідною клінічною симптоматикою – рецидивуючими (повторними) приступами ядухи, кашлю, диханням свистячого характер.

Фактори, що призводять до специфічної гіперреактивності бронхів – зовнішні алергени; до неспецифічної гіперреактивності бронхів – гістамін, метахолін, фізичне навантаження.

Етіологія (причина захворювання): домашній пил, алергени свійських тварин, грибів, плісняви, дріжджів, професійні захворювання, тютюнопаління, респіраторні інфекції, не стероїдні протизапальні препарати, бета-адреноблокатори, глюкокортикостероїди, генетичний фактор та спадкова схильність, атопія, психо-невротичні стани.

Всі вищевказані фактори сприяють збільшенню частоти загострень бронхіальної астми та хронізації симптомів -  прогресуванню захворювання, що може призвести до виникнення тяжкого загострення бронхіальної астми - гострого невідкладного стану, який характеризується гострою прогресуючою дихальною недостатністю, що зумовлена бронхообструкцією (звуженням просвіту бронха) і триває понад 24 години, де можливі три стадії клінічного перебігу - відносної компенсації (відсутні вентиляційні зміни), декомпенсації (прогресуючі вентиляційні зміни, "німа легеня"), гіпоксемічеа гіперкапнічна кома.

Отже, розрізняють 4 ступені бронхіальної астми:

            4        ступені загострення бронхіальної астми:

I-легкий (задишка при ходьбі, розмова реченнями);

II-середнього ступеня тяжкост (задишка під час розмови, тому розмова фразами);

III-тяжкий (задишка в спокої, мова - окремими словами);

IV-загроза зупинки дихання.