Новий підхід до діагностики та лікування організму людини в цілому

Ваша можливість бути здоровим

     Приватна Наукова Установа Міжнародний Лікувально-оздоровчо-навчальний центр  «Вікторія» протягом 35 років впроваджує в життя та розвиває нові оригінальні методи діагностики та лікування організму людини, що грунтуються на новітніх знаннях таких напрямків медичної науки як «ВЕГЕТАТИВНА  НЕВРОЛОГІЯ» - паспорт спеціальності № 14.01.38 та  «ЛІМФОЛОГІЯ» - 14.01.39.

 

Victoriya >> Захворювання і результати >> Клінічні приклади

Регенеративне лікування фармакорезистентної епілепсії

Пацієнт Р., 2001 року народження, проходив регенеративний курс лікування у Науковій установі Міжнародному Лікувально-оздоровчо-навчальному центрі «Вікторія», згідно «Протоколу надання медичної допомоги хворим епілепсією» №V-07.6.1/13–G40 з 12.02.2005р. по 21.09.2006р.

 На момент звернення мати дитини висловлювала скарги на тоніко-клонічні судомні напади у її дитини з втратою свідомості, що тривали кілька хвилин, закінчувалися постприступною дезорієнтацією та повторювалися з частотою близько 2-4 разів на місяць та не піддавались корекції.

Анамнез захворювання: зі слів матері відомо, що перший генералізований тоніко-клонічний судомний напад виник після перенесеного менінго-енцефаліту спонтанно у віці близько 3 років. Згідно даних виписних (на руках у матері) мав місце епілептичний статус у зв’язку з чим пацієнт перебував у реанімаційному відділенні Комунальної міської дитячої клінічної лікарні. Протягом цього часу пацієнт приймав протисудомну терапію – депакін, нітрозепам, фінлепсин, на фоні якої продовжувалися судомні напади. Згідно з рішення МСЕК у пацієнта мав місце діагноз:Епілепсія часті поліморфні терапевтично резистентні припадки (01.04.2005р). Згідно наказу МОЗ України №454/471/516/ від 08.11.2001р. пацієнт потребував соціального захисту. Пацієнт звернувся в Наукову установу лікувально-оздоровчо-навчальний центр «Вікторія» з метою проведення регенеративного курсу лікування, який спрямований на регенерацію організму, купірування судомних нападів, поступову відміну протисудомної терапії, клінічне,  анатомічне та функціональне видужання.

Об‘єктивно при надходженні: загальний стан хворого середнього ступеня тяжкості, що зумовлений основним захворюванням. Шкірні покриви та слизові звичного кольору. Аускультативно: дихання везикулярне. Частота дихальних рухів-16 на хвилину. Тони серця звучні, ритмічні, патологічних шумів не вислуховується. Живіт м’який не болючий під час пальпації. Добовий діурез достатній.

Неврологічно: Свідомість ясна, орієнтований в часі та просторі. Зіниці симетричні, реакція на світло збережена. Рухи очних яблук збережені в повному об’ємі, визначався горизонтальний ністагм. Носо-губні складки симетричні, язик по середній лінії. Мова, ковтання та фонація не порушені. Менінгеальні знаки відсутні. Сухожилкові рефлекси симетричні, незначно підвищені, патологічних рефлексів не виявлено. Об‘єм рухів в кінцівках збережений, м‘язова сила в кінцівках – 5 балів. Координаторні проби виконує. Функція органів тазу не порушена.

МРТ-дослідження головного мозку (01.12.2004р.): без патологічних змін.

ЕЕГ-дослідження (03.12.2004р.): грубі дифузні зміни альфа-1.а домінує повільнохвильова активність, вогнища епілептогенної активності в правій задньо-скронево-тім’яній області (20.12.2004р.).

З урахуванням клініко-анамнетичних даних, даних інструментальних методів дослідження хворому було встановлено наступний клінічний діагноз: Стан після перенесеного менінго-енцефаліту. Симптоматична епілепсія з розвитком парціальних рухових судомних нападів з вторинно генералізованими тонічно клонічними судомними нападами. Стан після епілептичного статусу (22.11.2004р.).

Після початку регенеративного курсу лікування у пацієнта відразу спостерігалася позитивна динаміка у вигляді зменшення частоти судомних нападів та відбулася зміна характеру нападу – мав місце лише 1 генералізований тонічний судомний напад з втратою свідомості в перший місяць лікування. В подальшому в процесі лікування, періодично виникали поодинокі парціальні рухові судомні напади, однак, в динаміці за частотою виникнення вони зменшувалися. Постійно протягом лікування проводилося ЕЕГ – контрольне дослідження з метою контролю електричної активності мозку та функціонального стану пацієнта. Поступово проводилося зменшення дози протисудомної терапії.

Протягом 2008р. – 2009р. судомні напади припинилися та згідно даних ЕЕГ-дослідження (2008р.), визначалася позитивна динаміка у вигляді відсутності епілептичних елементів. Переконливої вогнищевості не було. Стан електрогенезу був наближений до вікової норми.

На момент завершення курсу лікування та протягом 7 років вподальшому судом у дитини не визначалося та контрольні ЕЕГ - без патології. Згідно рішення МСЕК дитина здорова - діагноз "знято".


Інформацію надано за згодою батьків